Диво-дівчина є в цьому світі,
Диво справжнє барвисте, легке,
В її рухах мелодія вітру,
В її погляді казка живе.
В її серці добро неймовірне,
Що розходиться зовні теплом,
Її усмішка сонячна, мрійна
Надихає, впіймавши в полон.
Її образ зі мною постійно,
Він у сні, наяву, в голові,
Вона ніжна, характерна, сильна,
Вона краща з усіх взагалі!
Диво-дівчина є в цьому світі,
Диво справжнє, барвисте, легке,
В її рухах мелодія вітру,
В її погляді казка живе.
( Юрий Дубинский )
Бродила я в стихотворных завалах и накнулась
на удивительную песню
( ведь в детстве слыхала ... ага, а кто - нет?)
И запуталась.
Пишут, что - украинская народная.
И слова - де - народные, и музыка.
« Шедевром світової народної лірики вважають пісню «Місяць на небі, зіроньки сяють». У ній переважає мотив торжества кохання, незважаючи на тимчасову розлуку молодої пари. Пісня про любов, «мила», «люба», що лине з уст закоханої дівчини, вражає серце козака, який мліє від переповнення почуттів, — «серденько мре». Романтичний пейзаж на початку пісні («Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе») підкреслює красу кохання. У ній наявні традиційні народнопоетичні символи, які підсилюють змістове навантаження твору: місяць — символ циклічного ритму часу, вічності, козака, батька; зіроньки, зоря — символ дівчини-красуні, кохання, доброї душі, нового щасливого життя; човен — символ життєвої долі, розлуки, прощання.
Учені вважають, що пісня «Місяць на небі, зіроньки сяють» належить до пісень літературного походження й написана невідомим автором. »
А потом вычитала, что слова ( автор песни « Чорнії брови, карії очі » ) -
К. Думитрашко, а музыка - Д. Бонковського.
Как так?
А «Місяць на небі, зіроньки сяють» - народная?
Одно ведь и то же?
Так она звучит в исполнении легендарного С. Лемешева:
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Иван Козловский!
Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
Чи в вас улита якась отрута,
Чи, може, справді ви знахарі?
Анатолий Соловьяненко - с этой песней!
Чорнії брови — стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь.
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас!
Только послушайте, красота какая!
Как нежно звучит! Какая грусть и безысходность!
Слушаем, да? И конечно же - любуемся!
«Місяць на небі, зіроньки сяють»
Слова і музика - народні.
Исп. - Світлана Криворучко,
Володимир Миркотав.
Эквиритмичный перевод
с украинского народной песни -
Евгений Ратков.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Темні, як нічка, ясні, як день.
А к странице с необыкновенными этими украинскими
напеами и стихами - удивительно нежная,
удивительно солнечная живопись
Украинской художницы Надии Старовойтовой.
Какие женственные, ладные-грациозные кареокие
красавицы-украиночки на её полотнах!
Загляденье!
« Старовойтова Надия Викторовна родилась во Владивостоке.
В 1977 г. закончила государственную текстильную академию (бывший текстильный институт им. А.Н. Косыгина) в Москве по специальности моделирование одежды.
С 1987 г. - член союза дизайнеров Украины. Участница многочисленных выставок на Украине и Германии.
Ее произведения находятся в частных коллекциях Украины,
США, Канады, Германии.
Є одна чудова художниця - Надія Старовойтова.
Її жіночі образи в національному колориті дуже цікаві.
Дехто може закинуті, що дівчата занадто нагадують
образи з коміксів, або мають зевропеєзовані обличчя...
проте в жіночності та в легкому еротичному
шармі тут дорікати нема сенсу...
Starovoytova Nadia was born in the city of Vladivostok.
In 1977 she graduated from fashion design faculty
of the Moskow State Textil University.
From 1987 - Member of the Union of Design of Ukraine
The participant of numerous exhibitions in Ukraine and Germany.
Pictures are in private assemblies of Ukraine, the USA,
Canada, Germany »
Нарядлась у віночок красунечка вишня.
Мов дівчина, наречена до милого вишла.
Не дми вітер буйний, не обривай цвіт.
Бережи хлопче дівчину, не змарнуй їй літ.
Бережи дівчину, бережи кохання,
Бо воно буває вперше і востаннє.
( Татьяна Гребенюк )
No comments:
Post a Comment